П’ятий тиждень Великого посту присвячений пам’яті преподобної Марії Єгипетської. Вона народилася в V столітті в Єгипті. У 12 років дівчинка втекла з дому і вирушила в Олександрію – найбільше місто імперії після Риму. Сімнадцять років вона провела в безперервних блудних мандрах. Блуд не був для неї способом заробітку, тому що тільки в ньому дівчина знаходила єдиний і головний сенс свого існування. Зі своїх знайомців Марія не брала ні грошей, ні подарунків, розсудивши, що в такий спосіб вона приверне до себе більше чоловіків.

Одного разу вона потрапила на корабель, що перевозив до Єрусалима паломників. Але зовсім не для поклоніння християнським святиням вирушила Марія в це плавання. Її метою були молоді моряки, з якими вона всю подорож провела у звичних забавах. Прибувши до Єрусалима, Марія і тут продовжувала розпусничати, за своїм звичаєм.

Але одного разу, під час великого свята, вона з цікавості вирішила зайти в Єрусалимський храм. І з жахом виявила, що не може цього зробити. Кілька разів вона намагалася разом із натовпом паломників потрапити всередину храму. І щоразу, щойно її нога торкалася порога, натовп відкидав Марію до стіни, а всі інші безперешкодно проходили всередину.

Прочитать остальную часть записи »

святитель Феофан Затворник

Слово перше

Хрестів багато, але видів їх три: перший вид – хрести зовнішні, що складаються зі скорбот і бід, і взагалі з гіркої долі земного перебування; другий – хрести внутрішні, що народжуються з боротьби з пристрастями і похотями заради чеснот; третій – хрести духовно-благодатні, що їх покладає досконала відданість у волю Божу. Нині скажу вам кілька слів про хрести зовнішні. Це – найскладніші й найрізноманітніші хрести. Вони розкидані на всіх шляхах наших і зустрічаються майже на кожному кроці. Сюди відносяться: скорботи, біди, нещастя, хвороби, втрати близьких, невдачі на службі, всілякого роду поневіряння та збитки, сімейні неприємності, несприятливість зовнішніх стосунків, образи, кривди, напраслини й узагалі доля земна, у кожного більш-менш нелегка. – У кого немає якогось із цих хрестів? І не бути не може. Не позбавляє від них ні знатність, ні багатство, ні слава і ніяка велич земна. Вони зрослися із земним перебуванням нашим від тієї хвилини, як закрився рай земний, і не відступлять від нього до тієї, коли відкриється рай небесний. Хочеш, щоб ці хрести були тобі на спасіння, використай їх за наміром Божим, за призначенням їх у відношенні до людини загалом, і у відношенні до тебе зокрема.

Прочитать остальную часть записи »

Благовіщення – це день благої вістки про те, що знайшлася в усьому світі людському Діва, Котра так вірить Богу, так глибоко здатна до послуху і до довіри, що від Неї може народитися Син Божий. Втілення Сина Божого, з одного боку, справа Божої любові – хресної, лагідної, спасительної – і Божої сили; але разом із цим втілення Сина Божого є справою людської свободи. Св. Григорій Палама каже, що Втілення було б так само неможливим без вільної людської згоди Божої Матері, як воно було б неможливим без творчої волі Божої. І в цей день Благовіщення ми в Божій Матері споглядаємо Діву, Котра всім серцем, усім розумом, усією душею, всією Своєю міцністю зуміла довіритися Богу до кінця. А блага вістка була воістину страшна: явлення Ангела, це привітання: «Благословенна Ти між жонами, і благословен Плід утроби Твоєї», не могли не викликати не тільки здивування, не тільки трепету, а й страху в душі Діви, що не знала чоловіка, – як це могло бути?..

Прочитать остальную часть записи »

архімандрит Антоній

Головною метою посту є пристосування тіла, тілесного життя до подвигу молитви, богомислення, зосередженої самозаглибленості та покаяння. Піст сприяє загалом пануванню духовного життя над матеріальним, підриває і знесилює фізіологічні основи тілесних пристрастей, допомагає долати чуттєві бажання.

Святий, розсудливий, істинний піст (як і взагалі стриманість) доставляє християнину численні й різноманітні блага. Святі отці Церкви не знаходили достатньо слів для зображення всіх благотворних дій посту.

«Возлюби найпрекрасніший піст – справу гідну і богоугодну! – повчає преподобний Єфрем Сирин. – Піст – колісниця, що підносить на небо. Піст відбиває спокуси, умащує на подвиг благочестя; він співмешканець тверезості, винуватець цнотливості. Піст зводить молитву на небо. Піст – матір здоров’я. У тих, хто постує, тіло чесне і душа дорогоцінна. Піст – мир у домівках. Піст – піклувальник і охоронець дівоцтва. Піст – шлях до покаяння. Піст – винуватець сліз». Преподобний Іоанн Ліствичник пише: «Піст є чистота молитви, світило душі, зберігання розуму, знищення сердечної нечутливості, двері розчулення, смиренний подих, радісне розкаяння, утримання багатослів’я, причина мовчазності, страж послуху, полегшення сну, здоров’я тіла, відпущення гріхів, винуватець безпристрасності».

У своїх піснеспівах, присвячених посту, Церква повчає своїх чад, що, постуючи тілесно, необхідно постити і духовно, постити постом істинним, приємним, благоугодним Богу. «Істинний піст є злих відчуження, стриманість язика, люті відкладання, похітливості відлучення, неговоріння (звинувачення), брехні та клятвопорушення» (див.: стихира понеділка 1-ї седмиці Великого посту), – утримання від «шкідливих пристрастей, від заздрості й ненависті, від усякої злоби» (див.: вівторок першої седмиці Великого посту, утреня, трипіснець п. 8).

Кожен, хто дотримується посту, повинен пам’ятати мету посту: приборкання тілесних пристрастей, збереження цнотливості, стяжання смиренності та любові, полегшення діяльності духу і більш старанні вправи в подвигах благочестя. Але вельми грішать ті, які, дотримуючись посту, марнославляться, високо думають про своє постництво, засуджуючи і принижуючи інших. Деякі з таких посників від голоду і розлиття жовчі бувають сердиті, у домі своєму немирні, похмурі, дратівливі, норовисті, примхливі, уперті, не терплять суперечностей, образ і т.п. Такі нерозумні посники добрий засіб посту обертають собі тільки на шкоду. Блаженний Ієронім каже: «До чого стоншується тіло стриманістю, якщо дух насичується гордістю? Яку похвалу заслужимо блідістю від посту, якщо стаємо синіми від заздрості? Що за чеснота не пити вина, а п’яніти від гніву і злоби?»  «Що за користь, коли ми утримуємося від птахів і риби, а братів гриземо і з’їдаємо? Той, хто злословить, з’їдає тіло свого брата, гризе плоть ближнього», – говорить святитель Іоанн Златоуст.

Піст, за вченням святих отців, має значення найнеобхіднішого і наймогутнішого засобу в діяльному благочестивому житті. Піст повинен бути поєднаний з добрими справами, особливо зі справами милосердя, піклування про ближніх. Бо ніщо так не спасає душу, як допомога нужденним. «Милостиня, розчинена постом, від смерті позбавляє людину» (див.: четвер 2-ї седмиці Великого посту, утреня, стихира на стиховні).

https://lavra.ua/uk/duhivnik-lavri-pro-znachennya-velikogo-postu/

На початку Великого посту, на великому повечір’ї понеділка, вівторка, середи і четверга першої седмиці по частинах, а на утрені Четверга п’ятої седмиці того ж посту в повному обсязі співається й читається Великий покаянний канон преподобного Андрія Критського.

Складений майже 1200 років тому, Великий канон в усьому, крім розмірів, подібний до інших. Утім, він має ще й ту особливість, що складається з дев’яти пісень, на відміну від звичайних богослужбових канонів, які не мають другої пісні. До тропарів канону додається псаломський приспів: «Помилуй мя, Боже, помилуй мя». Устав пропонує на кожний тропар канону робити три поясні поклони, а в деяких храмах поясні поклони замінюють одним земним.

 Спочатку Великий канон містив лише 210 тропарів

Пізніше Церква додала до них ще 40 на честь його укладача й на спомин про Марію Єгипетську. Таким чином, іменуючись Великим за своїм змістом, висотою думки й силою її висловлення, канон святого Андрія називається також Великим і за своїм обсягом, тому що всі інші подібні твори містять у собі близько 30 піснеспівів або трохи більше.

 Преподобний Андрій Критський, зібравши у Великому каноні воєдино події старозавітної й новозавітної історії від падіння праотця Адама до Вознесіння Христового, подає їх у дусі глибокого сердечного каяття, з надзвичайною майстерністю співставляючи кожну з них зі станом грішної душі. Зі священної скарбниці Святого Письма він бере найсильніші приклади для покаяння й морального вдосконалення. У ньому пропонуються християнам різноманітні зразки праведного життя для наслідування та приклади життя нечестивого для їх уникнення, а також спасенні уроки покаяння й молитовного діяння.

Цей канон можна назвати покаянним плачем, що розкриває нам увесь безмір, усю безодню гріха й перевертає душу каяттям і надією. Перед поглядом грішника проходять постаті, діяння і події світу старозавітного й новозавітного, в яких з особливою силою відобразилися значення й сила гріха, а також гідність святого життя; його увазі пропонується вся Священна історія на прикладах благочестя й нечестя її персонажів, їхнього навернення до Бога та нерозкаяності у гріху. Крім прикладів із Священної історії творець канону вказує на живий приклад великого падіння й повстання в особі подвижниці Марії Єгипетської, яка досягла високого ступеня святості.

 Свята Церква пропонує нам саме ці піснеспіви в перші дні Великого посту

Прочитать остальную часть записи »

17 березня, в Прощену неділю, біля храму провели благодійний ярмарок на підтримку ЗСУ.

Спільними зусиллями було зібрано понад 11000 грн., які будуть передані на потреби наших воїнів!

Дякуємо всім, хто допоміг в організації і прийняв участь в благодійній ярмарці!

Фото Максима Сидоренко

17 березня, після літургії, біля храму, плануємо провести благодійний ярмарок.

Запрошуємо всіх бажаючих долучитись.

Можна приносити як домашні смаколики (млинці, булочки, пиріжки і т.п.) так і магазинні.

Також доречними будуть гарні речі які вам не потрібні, але можуть бути корисними іншим (книги, ікони і т.д.)

Зібрані кошти підуть на потреби наших захисників.

Від нашого храму були передані продуктові набори для дітей з інвалідністю Оболонського району.

Дякуємо всім прихожанам храму, хто долучився до збору коштів на генератор для наших воїнів. Генератор придбали і передали на передову.